«асоби композиц≥њ
«асобами композиц≥њ Ї л≥н≥њ, штрихуванн¤ (штрих), пл¤ма (тональна ≥ кол≥рна), л≥н≥йна перспектива, св≥тлот≥нь, кол≥р, пов≥тр¤на ≥ кол≥рна перспектива.
Ћ≥н≥ю безумовно можна розгл¤дати ¤к один з основних засоб≥в образотворчого мистецтва в ц≥лому. Ћ≥н≥Їю користуютьс¤ ≥ в тривалому малюнку, ≥ в короткочасних накиданн¤х ≥ еск≥зах композиц≥й. Ћ≥н≥¤, проведена рейсфедером, на всьому своЇму прот¤з≥ однакова по товщин≥, але дл¤ художн≥х ц≥лей ц¤ кресл¤рська л≥н≥¤ непридатна - вона одноман≥тна, мл¤ва, невиразна.
Ћ≥н≥¤ лежить вс≥ма своњми крапками на поверхн≥ листа паперу ≥ цим ¤к би утримуЇ зображенн¤ в межах формату, п≥дкреслюючи двом≥рн≥сть площини. ѕроте в л≥н≥йному нарис≥ можливе р≥шенн¤ ≥ просторових завдань. онтурна л≥н≥¤ укладаЇ форму предмету. Ќе дивл¤чись на те що на площин≥ проведен≥ т≥льки л≥н≥њ, створюЇтьс¤ враженн¤, що усередин≥ контура тон зображеного предмету темн≥ший або св≥тл≥ший, н≥ж фон площини, що оточуЇ його. ¬иникаЇ ≥люз≥¤ силуету предмету св≥тлою пл¤мою на фон≥, що здаЇтьс¤ темн≥ше, н≥ж Ї насправд≥. Ѕ≥льш того, л≥н≥йний малюнок може передати враженн¤ об'Їму предмету. ÷е дос¤гаЇтьс¤ тим, що л≥н≥¤ будуЇ форму в пропорц≥¤х ≥ в перспектив≥, по-друге, тим, що л≥н≥¤ зм≥нюЇтьс¤ по своњй товщин≥ ≥ сил≥ звучанн¤. Ќав≥ть незавершена, вона здатна виконувати одночасно дек≥лька функц≥й: в≥дмежовувати форму, компонувати зображенн¤, визначати характер в рух вс≥Їњ форми, њњ пропорц≥њ ≥ т.д. ѕлавн≥сть, текуч≥сть ≥ спр¤мован≥сть л≥н≥њ при нанесенн≥ контура дозвол¤ють ви¤вл¤ти пластичн≥ ¤кост≥ форми. ѕрактичну роботу над композиц≥Їю найчаст≥ше починають з л≥н≥йного малюнка. ” н≥м знаход¤ть в≥ддзеркаленн¤ ≥ подальш≥, еск≥зи композиц≥њ, що б≥льш пропрацювали.
«алежно в≥д торканн¤ до поверхн≥ паперу вс≥эю або частиною б≥чноњ поверхн≥ заточеного стрижн¤ ол≥вц¤ або в≥д сили натиску пера з тушшю, товщина стрижн¤ фломастера сл≥д, що залишаЇтьс¤, в≥д штрихуванн¤ буде темним або св≥тлим, м'¤ким або жорстким. Ўтрихов≥ л≥н≥њ можуть бути довгими, короткими, товстими за бажанн¤м того, що малюЇ, поступово ≥ плавно переходити в тонк≥, ледве пом≥тн≥ "павутини". ѕластичн≥ ¤кост≥ динам≥чноњ штриховоњ л≥н≥њ при ум≥лому користуванн≥ в≥дкривають багат≥ хужественно-творч≥ ≥ техн≥чн≥ можливост≥. ¬они здатн≥ додавати зображенню об'Їмно-просторов≥ ¤кост≥. –≥зна товщина штрихових л≥н≥й в св≥тлов≥й ≥ т≥ньов≥й частинах об'Їмноњ форми дозвол¤Ї передати глибину простору. Ѕезл≥ч паралельних або таких, що перехрещуютьс¤ штрихових л≥н≥й створюють так звану штрихову тональну пл¤му необх≥дноњ сили.
–азом з л≥н≥Їю штрихи використовуютьс¤ в процес≥ первинноњ розробки композиц≥њ. ѕл¤ма (тональна ≥ кол≥рна) маЇ велике значенн¤ ¤к в накидках ≥ зарисовках, так ≥ в робот≥ над еск≥зами композиц≥њ.
Ќеобх≥дн≥сть застосуванн¤ тональноњ пл¤ми ¤к граф≥чний зас≥б виникаЇ головним чином при р≥шенн≥ наступних задач композиц≥њ: дл¤ ви¤вленн¤ або п≥дкресленн¤ об'Їмност≥ форми, дл¤ передач≥ њњ осв≥тленост≥, дл¤ показу сили тону в забарвленн≥ форми, фактури њњ поверхн≥, з метою передач≥ глибини простору, що оточуЇ об'Їмну форму.
“ональна пл¤ма використовуЇтьс¤ ≥ дл¤ того, щоб вже в еск≥з≥ композиц≥њ вир≥шити тональн≥ контрасти, ¤к≥ закладають основу виразност≥.
Ќа силу звучанн¤ тональноњ пл¤ми, утвореноњ всередин≥ контура паралельними або такими, що перехрещуютьс¤ штрихами, впливають ширина штрих≥в ≥ св≥тлих пром≥жк≥в м≥ж ними, властивост≥ граф≥чного матер≥алу ≥ техн≥ка нанесенн¤ його на образотворчу площину.
¬ де¤ких випадках тональна пл¤ма наноситьс¤ на початку роботи, а пот≥м вже уточнюЇтьс¤ контур форми.
Ќер≥дко в накидках, зарисовках, еск≥зах композиц≥њ використовуютьс¤ одночасно л≥н≥¤, штрих ≥ тональна пл¤ма (або комб≥нац≥¤: л≥н≥¤ ≥ тон), а також кол≥рна пл¤ма, коли необх≥дно передати контрасти тональн≥ ≥ кол≥рн≥. “ональна пл¤ма завжди даЇтьс¤ на фон≥ св≥тл≥шому, н≥ж воно саме, ≥накше пл¤ма не читатиметьс¤. ол≥рну пл¤му краще всього показувати в оточенн≥, в≥дношенн≥ до ≥нших кв≥т≥в. ≤ тут йдетьс¤ про кол≥рн≥ контрасти, ¤к≥ здатн≥ будувати, закладати основу виразност≥ композиц≥њ.
—в≥тлот≥нь ¤к зас≥б композиц≥њ застосовуЇтьс¤ дл¤ передач≥ об'Їму предмету. —туп≥нь рельЇфност≥ об'Їмноњ форми пов'¤заний з умовами осв≥тленн¤, що маЇ безпосереднЇ в≥дношенн¤ до виразу конструктивноњ ≥дењ твору. ƒо того ж ступ≥нь осв≥тленост≥ що зображаЇтьс¤ робить значний вплив на характер кол≥рних ≥ тональних контраст≥в, на вр≥вноважен≥сть, взаЇмозв'¤зок частин ≥ ц≥л≥сн≥сть композиц≥њ.
“рактуванн¤ об'Їму ≥ осв≥тленост≥ об'Їкт≥в залежить в≥д светотеневих ефект≥в, створюючих вс≥л¤к≥ контрасти т≥н≥, п≥вт≥н≥ ≥ рефлекси, над≥лен≥ своњми кол≥рними ¤кост¤ми ≥ властивост¤ми.
” об'Їмно-пластичних творах важлива роль належить д≥њ закон≥в л≥н≥йноњ, пов≥тр¤ноњ ≥ кол≥рноњ перспективи. Ќав≥ть елементарна образотворча грамота вимагаЇ обл≥ку перспективних зм≥н предмет≥в, що зображаютьс¤, займають своЇ м≥сце в реальному простор≥. ÷е стосуЇтьс¤ зм≥ни висоти кожного предмету, ширини ≥ довжини його поверхонь, що йдуть в глибину просторових план≥в. ƒл¤ передач≥ в композиц≥њ ≥люз≥њ простору використовуютьс¤ законом≥рност≥ пов≥тр¤ноњ ≥ кол≥рноњ перспективи. —уть пов≥тр¤ноњ перспективи пол¤гаЇ в тому, що виражен≥сть р≥зного виду контраст≥в (светотеневих, кол≥рних, вел≥чинних ≥ т.д.) на ближн≥х до нас об'Їктах буваЇ найб≥льш сильною, у м≥ру видаленн¤ предмету в глибину контрасти св≥тла ≥ т≥н≥ на його поверхн≥ слабшають. ƒ≥¤ пов≥тр¤ноњ перспективи пов'¤зана з м≥рою прозорост≥, чистота ≥ товщина пов≥тр¤ного шару атмосфери, що закутуЇ ≥снуючий св≥т. ÷е сл≥д враховувати в граф≥чн≥й ≥ тим б≥льше живописн≥й композиц≥њ. –азом ≥з зм≥ною тонових, тобто светлот≥ньових, в≥дносин на р≥зних просторових планах м≥н¤Їтьс¤ ≥ сила контраст≥в кол≥рних. ¬≥дбуваЇтьс¤ це також п≥д впливом шару пов≥тр¤, що ф≥льтруЇ св≥тлов≥ промен≥, затримуЇ частину св≥тлового спектру або що зм≥нюЇ його звучанн¤. “ут треба мати на уваз≥ наступне. « поступовим видаленн¤м об'Їкту в≥д переднього плану ослабл¤Їтьс¤ його кол≥рна насичен≥сть, ≥ кол≥р його стаЇ холодн≥шим. —каж≥мо, л≥с на передньому план≥ сприймаЇтьс¤ зеленим, а на дальньому бачитьс¤ синьо-зеленим або нав≥ть блакитним. “ут назван≥ лише основн≥ засоби композиц≥њ. ≤стор≥¤ образотворчого мистецтва накопичила безл≥ч способ≥в в≥дображенн¤ реальноњ д≥йсност≥ в художн≥х образах. ¬с≥ ц≥ засоби просто неможливо перерахувати. “ому ми обмежилис¤ лише викладеними, ¤к≥ допоможуть художникам, що починають, пл≥дно працювати над композиц≥Їю.
