¬ основ≥ композиц≥йних принцип≥в пол¤гають об’Їктивн≥ закони природи ≥ закони сусп≥льного розвитку. ѕершими по¤снюЇтьс¤ наше ф≥зичне ≥снуванн¤, ор≥Їнтац≥¤ в простор≥, ф≥зичн≥ реакц≥њ на д≥ю оточуючого середовища, б≥олог≥чн≥ потреби.
ƒругими обумовлюють людську психолог≥ю, соц≥альну св≥дом≥сть.
ƒ≥алектичний розвиток, що властиве матер≥њ, знаходить своЇ в≥дображенн¤ в продуктах духовноњ д≥¤льност≥ людини, власне в мистецтв≥.
«акони д≥алектики безпосередньо про¤вл¤ютьс¤ в композиц≥йн≥й побудов≥ твор≥в мистецтва. —аме пон¤тт¤ «композиц≥¤» позначаЇ зв’¤зок, сп≥вв≥дношенн¤, вже маЇ на уваз≥ на¤вн≥сть протилежних початк≥в.
«акон боротьби протилежностей протинаЇ мистецтво наскр≥зь. атегор≥њ д≥алектики в≥дношенн¤, запереченн¤ запереченн¤, перех≥д к≥лькост≥ в ¤к≥сть, розвиток, причинн≥сть, Їдн≥сть, ¤к зв’¤зок часткового та ц≥лого, одиничного та загального, - вс≥ ц≥ категор≥њ, Ї категор≥¤ми п≥знанн¤, що належать мистецтву, ≥ про¤вл¤ютьс¤ ¤к в зм≥стовн≥й, так ≥ в формальн≥й орган≥зац≥њ матер≥алу твору, тобто в способах розкритт¤ зм≥сту твору ≥ в побудов≥ його форми, а отже, в композиц≥йн≥й побудов≥ ц≥лого.
¬ композиц≥йн≥й побудов≥ знаход¤ть своЇ в≥дображенн¤ основоположн≥ ф≥зичн≥ закони природи. ќдним ≥з основоположних закон≥в природи, ¤кий в≥д≥граЇ важливу роль в формоутворенн≥ орган≥чноњ ≥ неорган≥чноњ матер≥њ, а також про¤вл¤Їтьс¤ в ус≥х област¤х людськоњ д≥¤льност≥, Ї «акон грав≥тац≥њ. ¬≥н про¤вл¤Їтьс¤ у всьому, починаючи з розташуванн¤ ≥ руху планет, ≥ зак≥нчуючи будовою т≥ла комахи. «аконом грав≥тац≥њ, тобто всесв≥тнього т¤ж≥нн¤, по¤снюЇтьс¤, наприклад, симетричн≥сть, будова живих орган≥зм≥в (необх≥дн≥сть р≥вноваги), обумовлюютьс¤ закони руху (закони механ≥ки) ≥ закони небесноњ механ≥ки. ¬ мистецтв≥ закон грав≥тац≥њ визначаЇ роль вертикал≥, горизонтал≥, д≥агонал≥ в композиц≥њ, цим по¤снюЇтьс¤ необх≥дн≥сть р≥вноваги, значенн¤ симетричних форм, пон¤тт¤ верху та низу в картин≥…
ƒругий закон, що маЇ таке ж вагоме значенн¤ – це закон (закони) розповсюдженн¤ св≥тла в природ≥, «акон оптики. «авд¤ки будов≥ мозку ≥ орган≥в сприйн¤тт¤ ми сприймаЇмо св≥тло, розр≥зн¤Їмо кольори, форми предмет≥в ≥ сприймаЇмо њх просторово. «аконами оптики нашого зорового апарату обумовлене наше сприйн¤тт¤ простору ≥ закони перспективи що вит≥кають зв≥дси, важлив≥ композиц≥йн≥ засоби.
«орове сприйн¤тт¤ в поЇднанн≥ ≥з дотиком дозвол¤Ї сприймати форми ¤к об’Їмно-просторов≥ структури, що також знаходить в≥дображенн¤ в мистецтв≥, в моделюванн≥ об’Їмно-просторових форм. ћожна припустити, що в т≥й чи ≥нш≥й форм≥ в≥дображаютьс¤ в мистецтв≥, власне в композиц≥йн≥й побудов≥.
«акон економ≥њ. ™дн≥сть форм орган≥чного св≥ту. «аконом≥рност≥ предметного св≥ту. ¬ природ≥ д≥Ї «закон економ≥њ», за ¤ким природа завжди шукаЇ найкоротш≥ шл¤хи ≥ обираЇ економн≥ р≥шенн¤ (в результат≥ процесу еволюц≥њ природного в≥дбору). ÷ей закон про¤вл¤Їтьс¤ в будов≥ б≥олог≥чних форм м≥кросв≥ту ≥ макросв≥ту. ƒосл≥дженн¤ цих форм показало дивне родство ≥ повторенн¤ в них одних ≥ тих самих простих форм, ¤к≥ в тих чи ≥нших комб≥нац≥¤х повторюютьс¤ в безмежн≥й багатоман≥тност≥ складних форм. ÷≥ прост≥ форми - «цеглинки», з ¤ких будуютьс¤ складн≥ форми, небагато чисельн≥. јвтори статт≥ «„и потр≥бна життю форма» „. ўемайт≥с та ¬. ћиронов до них додають сп≥раль, кулю, багатогранник, трубу, дерево та з≥рку.
«акон ц≥л≥сност≥:
припускаЇ полегшити оптичне сприйн¤тт¤ товариша, перех≥д уваги в≥д одн≥Їњ зони уваги до ≥ншоњ ≥ сприйн¤тт¤ композиц≥њ ¤к гармон≥йного ц≥лого.
«акон р≥вноваги:
вс≥ елементи композиц≥њ повинн≥ бути розташован≥ щодо ос≥ ≥/або точки асиметр≥њ. можуть бути формальними (симетр≥¤) ≥ неформальними (асиметр≥¤).
«акон п≥дпор¤дкованост≥:
св≥дчить, що кожн≥й зон≥ уваги повинна в≥дпов≥дати сво¤ м≥ра про¤ву ознаки, тобто означаЇ широку зону уваги (заголовок, текст, п≥дпис автора ≥ т.п.).
«акон в≥дпов≥дност≥:
припускаЇ к≥льк≥сне сп≥вв≥днесенн¤ вс≥х елемент≥в композиц≥њ, а так само в≥дпов≥дний вираз њх значущост≥ (масштаб, пропорц≥¤ - Їдиний коеф≥ц≥Їнт).
«акон Їдност≥ композиц≥њ:
3 умови:
- повинн≥ бути дотриман≥ вс≥ закони композиц≥њ;
- к≥льк≥сть одночасна сприйманих елемент≥в не повинне перевищувати 5-9;
- кутов≥ розм≥ри композиц≥њ не повинн≥ перевищувати 30.
