1. Існує два типи композиції – замкнута та відкрита. Для передачі ідеї нерухомості більш за все слугуватиме замкнута (закрита, статична) композиція. Для неї характерні спрямовані до центру основні напрямки ліній, побудова по формі кола, квадрату, прямокутника з урахуванням симетрії. Ознакою замкненої композиції є чіткий зовнішній контур, наростання складності до центру.
Відчуття простору передається відкритою композицією. Основні напрямки ліній – прямують від центру. Як правило будуються кілька композиційних вузлів, використовується ритм.
2. для передачі руху (динаміки) використовуються:
- Діагональні лінії;
- Вільний простір перед предметом що рухається;
- Момент кульмінації руху.
3. умовами для вираження спокою (статики):
- Відсутні діагоналі;
- Немає вільного простору;
- Статичні пози;
- Симетрія, урівноваженість;
- Вся композиція вписана в просту геометричну форму (трикутник, квадрат, овал).
4. Характерні елементи що композиції, що об’єднуються за однорідними ознаками, формою, кольором, текстурою, фактурою.
5. Побудова всієї композиції на контрастах створює напруження, так виробам з кераміки протиставляються вироби з кришталю, метелики особливо яскравими і живими здаються на фоні білих рулонів та листів паперу.
6. Необхідно дотримуватись обмежень (не більше трьох-чотирьох) в матеріалі, деталях, кольорі, формі. Уникайте надмірної яскравості та дрібності, оскільки це спричиняє небажане відчуття тривоги. Занадто яскраві та перенасичені зображенням композиції втомлюють, визивають негативні емоції.
7. якщо в композиції багато елементів, їх розташовують групами по два-три предмети. Для зображення подій рівних по своїй значущості, використовують кілька композиційних центрів.
8. необхідно забезпечити вільний простір між групами, щоб жодна з частин композиції не «загубились».
9. Особливо підкреслюється значимість одних і другорядність інших груп (субординація) в композиції. Найголовніші елементи виокремлюють розміщенням, розміром, кольором так, щоб направити погляд людини саме на них, а потім вже на інші, менш значущі елементи.
10. у відповідності з правилом «золотого перетину» найголовніший елемент розташовують на відстані 1/3 від краю експозиції.
11. Об’ємність, глибина зображення досягаються за допомогою кольору, розмірів, динаміки форми, перспективи, тіней.
12. Необхідно дотримуватись оптичної рівноваги за рахунок вірного розташування крупних елементів, важких, темних форм відносно малих, легких, світлих.
Експеримент – залог успіху в творчості. Створивши композицію, не зупиняйтесь на досягнутому, спробуйте змінити щось, поставте мету досягнути досконалості, шукайте взаємозв’язок між частинами композиції. Обов’язково переконайтеся, що:
- Жодна з частин композиції не може бути прибрана чи змінена без збитків для цілого;
- Частини композиції неможливо замінити місцями без збитків для цілого;
- Жоден новий елемент неможливо приєднати без збитків для цілого.
Виходячи з вищезазначеного матеріалу, підсумувавши все можна виокремити такі основні принципи композиційної побудови:
- Принцип доцільності;
- Принцип єдності;
- Принцип домінанти;
- Принцип динамізму;
- Принцип рівноваги;
- Принцип гармонії;
- Принцип супідрядність частин в цілому, групування.
