ЌјЅ≤
«наб≥ди» («пророки», фр. Nabis, в≥д древнЇЇвр. наб≥ - пророк) - група французьких художник≥в, виникла ок. 1888 ≥ про≥снувала приблизно до 1905, в ¤ку входили ѕоль —ерюзье, ћор≥с ƒен≥, савье –уссель, ѕьер Ѕоннар, ≈дуард ¬юйар, ‘ел≥кс ¬аллоттон ≥ ≥н.
“еоретиком групи став ѕоль —ерюзье, у той час учень приватноњ паризькоњ художньоњ студ≥њ - јкадем≥њ ∆юл≥ана. ¬л≥тку 1888, п≥д час кан≥кул, проведених в Ѕретан≥, в ѕонт-авене, —ерюзье вчивс¤ у ѕол¤ √огена спрощувати ≥ багато раз≥в п≥дсилювати в живопис≥ враженн¤ в≥д фарб ≥ форм, побачених в природ≥. ѕ≥д диктуванн¤ √огена в понт-авенськом Ћ≥с≥ Ћюбов≥ —ерюзье написав на невелик≥й дощечц≥ етюд: ос≥нн≥ дерева, уз¤т≥ узагальненими барвистими пл¤мами, в≥дбиваютьс¤ в ставку. артину —ерюзье назвав “ал≥сман (ћузей ќрсе, ѕариж), вона стала програмою дл¤ найб≥льш обдарованих учн≥в јкадем≥њ ∆юл≥ана (Ѕоннара, ƒен≥, –уссел¤, ¬юйара, ≤бел¤, –ансона), ¤к≥, об'Їднавшись спочатку навколо —ерюзье, почали т≥сно сп≥лкуватис¤ за межами класу ≥, усв≥домивши себе кружком однодумц≥в, уз¤ли соб≥ загальне ≥м'¤ - наб≥.
Ќазву груп≥ придумав один з при¤тел≥в, ќгюст азал≥с, що в≥дв≥дував курси староЇврейськоњ мови професора Ћедрена в Ўкол≥ сх≥дних мов.
Ќаб≥ кожного м≥с¤ц¤ збиралис¤ у др≥бного торговц¤ вином в проњзд≥ Ѕрад≥. ” кожного члена групи було своЇ пр≥звисько. —ерюзье називали Ќаб≥ « ¬иблискуючою бородою (в≥н старший за ≥нших), ƒен≥ - Ќаб≥ ѕрекрасних ≤кон (за рел≥г≥йн≥сть), Ѕоннара - Ќаб≥ ƒуже японський, ¬юй¤ра - «уавом, а ¬аллоттона, що приЇднавс¤ в 1892 роц≥, - «акордонним Ќаб≥.
’удожники створювали картини, спираючись на спадщину попередник≥в, зокрема тих, хто був њх старшими сучасниками: ≥мпрес≥он≥ст≥в, ѕол¤ √огена, символ≥ст≥в. ” творчост≥ «Ќаб≥» ви¤вилис¤ характерн≥ риси стилю модерну - площинна форм, декоративн≥сть кольору, примхливо з≥гнут≥ л≥н≥њ контур≥в.
” ≥стор≥њ мистецтв наб≥ не стали першопрох≥дц¤ми, ¤к ≥мпрес≥он≥сти, художники не раз м≥н¤ли своњ ор≥Їнтири в мистецтв≥, зм≥нюючи стиль своњх картин у погон≥ за часом, проте њх ≥мена м≥цно зайн¤ли своњ м≥сц¤ в ≥стор≥њ мистецтв, визначаючи ц≥лий напр¤м пост≥мпрес≥он≥зму.
” наб≥ не було ¤коњ-небудь Їдиноњ естетичноњ платформи або Їдиноњ програми, художники були б≥льш≥ товаришами, чим однодумц¤ми. √рупа дозвол¤ла кожному њњ членов≥ нащупувати самост≥йн≥ шл¤хи в мистецтв≥, гарантуючи профес≥йну ≥ дружню п≥дтримку.
≤з самого початку в наб≥ сформувалос¤ два крила. ќдне - —ерюзье ≥ ƒен≥, що прагнули писати рел≥г≥йн≥ картини, виправдовуючи назву групи. ≤нш≥ наб≥ не розд≥л¤ли њх пропов≥дницького запалу.
ѕроте в живопис≥ наб≥ можна ви¤вити загальн≥ моменти: у картинах часто присутн≥й в≥дгом≥н л≥тературного твору: м≥фу, легенди, св¤щенного писанн¤ або нав≥ть просто попул¤рного автора; живопис р¤сн≥Ї паралел¤ми з мистецтвом минулого.
«агальними були њх пошуки нових шл¤х≥в в мистецтв≥. ≥нець 19 ст. у вс≥й ™вроп≥ в≥дм≥чений новим, динам≥чним погл¤дом на св≥т. Ќаука довела, що в природ≥ немаЇ н≥чого стаб≥льного, в≥чного, все ви¤вилос¤ текучим, рухомим ≥ швидкоплинним. ’удожник рубежу стол≥ть повинен був в≥дпов≥дати пост≥йно зм≥нному життю: не ст≥льки в≥дображати навколишн≥й його св≥т (цим тепер займаютьс¤ фотограф≥¤ ≥ к≥но), ск≥льки зум≥ти виразити в картин≥ свою ≥ндив≥дуальн≥сть, св≥й внутр≥шн≥й св≥т, власне баченн¤.
¬ к≥нц≥ 19 ст. художники намагалис¤ ≥з загального потоку житт¤ вихопити фрагмент у вс≥й його незавершеност≥ ≥ неоформленост≥. «упинившись перед неможлив≥стю передач≥ життю у вс≥й њњ облиште, мистецтво пробувало шл¤хи до в≥двернуто-символ≥чного виразу. «в≥дси - перенесенн¤ акценту з предмету на враженн¤ про нього, гонитва за реальн≥стю, що пост≥йно вислизала, ≥ њњ поверненн¤ за допомогою спогаду.
” психолог≥њ к≥нц¤ стол≥тт¤ виникло у¤вленн¤ про п≥дсв≥домий - персоною, глибинн≥й сфер≥ псих≥ки. ѕрагненн¤ проникнути в область надчуттЇвого ви¤вл¤лос¤ ≥ в поез≥њ, ≥ в живопис≥, ≥ в театр≥. ’удожник-символ≥ст прагнув не називати предмети ≥ в≥дчутт¤, а «викликати» њх за допомогою нат¤к≥в, ≥носказань. ” живопис≥ наб≥ особливе значенн¤ надавали «суб'Їктивн≥й деформац≥њ»: щоб виразити своњ в≥дчутт¤ з приводу ¤кого-небудь натурного мотиву, зовс≥м не обов'¤зково в≥дтворювати цей мотив. ƒосить створити на полотн≥ ¤кусь Їдн≥сть форм ≥ кв≥т≥в, передавальну душевний стан художника.
Ќаб≥ намагалис¤ знайти в≥дпов≥дн≥сть м≥ж зовн≥шн≥м ≥ внутр≥шн≥м, таким, що давно пройшов, враженн¤м ≥ спогадом, що йде за ним. ¬с≥ художники групи намагалис¤ утвердити владу творчоњ св≥домост≥ над в≥дсталою ≥ агресивною реальн≥стю, утриматис¤ на позиц≥¤х естетичного ≥деалу.
Ќаб≥ пробували себе в р≥зних област¤х мистецтва. ’удожник≥в групи об'Їднувало т¤ж≥нн¤ до монументальних ≥ декоративно-прикладних форм творчост≥. ¬с≥ наб≥ займалис¤ монументальним живописом. ¬они створювали декоративн≥ панно ≥ ансамбл≥ дл¤ приватних особн¤к≥в, багато працювали у сфер≥ театральноњ декорац≥њ, а також керам≥ки, фарфору, килимарства, в≥тража. ≤де¤ злитт¤ мистецтва ≥ житт¤, що надихала багато на рубеж≥ стол≥ть, не об≥йшла ≥ художник≥в групи наб≥. «в≥дси - прагненн¤ до створенн¤ ≥нтер'Їр≥в. Ѕоннар на початку своЇњ творчост≥ створював еск≥зи мебл≥в, малюнки тканин, розписував ширми ≥ театральн≥ декорац≥њ, створював граф≥чн≥ листи. ƒен≥ робив еск≥зи килим≥в, картони дл¤ в≥траж≥в ≥ мозањк, розписував керам≥ку, ≥люстрував книги.
’удожники групи наб≥ (ƒен≥, ¬юй¤р, Ѕоннар) працювали у сфер≥ книжковоњ ≥ прикладноњ граф≥ки в техн≥ц≥ кольоровоњ л≥тограф≥њ. «вертаючись до нового дл¤ них вигл¤ду мистецтва, до нового матер≥алу, художники шукали прийоми, близьк≥ до живописних, збагачуючи гравюру образотворчими нововведенн¤ми.
” творчост≥ художник≥в групи наб≥ сильно зростаЇ декоративна сторона мистецтва гравюри, тема зображенн¤ часто не така важлива, ¤к техн≥ка ≥ матер≥ал.
ќсобливо прославивс¤ ¤к граф≥к ‘ел≥кс ¬аллоттон.
≥нець стол≥тт¤ в≥дм≥чений небувалим зростанн¤м числа ≥люстрованих видань, газет ≥ журнал≥в. «б≥льшенн¤ об'Їму друкарськоњ граф≥ки супроводитьс¤ зм≥нами ≥ у сфер≥ њњ художн≥х засоб≥в.
Ќа рубеж≥ стол≥ть образотворче мистецтво намагаЇтьс¤ вирватис¤ за своњ меж≥, жорстко позначен≥ в попередн≥ часи. «ображенн¤ намагаЇтьс¤ оволод≥ти тимчасовою прот¤жн≥стю, це приводить до створенн¤ цикл≥в, ¤к живописних, так ≥ граф≥чних.
