‘”“”–»«ћ
(≥тал. futurismo от лат. futurum – майбутнЇ) – авангардна художн¤ теч≥¤ 1910-х – початку 1920-х 20ст., найб≥льш повно про¤вл¤ютьс¤ в ≤тал≥њ (батьк≥вщина футуризма) ≥ –ос≥њ. ‘утуристи були ≥ в ≥нших Ївропейських крањнах – Ќ≥меччина, јнгл≥¤, ‘ранц≥¤, ѕольша. ‘утуризм за¤вив про себе в л≥тератур≥, живопис≥, скульптур≥, в меншому обс¤гу в музичн≥й сфер≥.
‘утуризм. ƒнем народженн¤ футуризму вважаЇтьс¤ 20 лютого 1909, коли в парижському газетному виданн≥ «‘≥гаро» з’¤вивс¤ написаний “.‘. ћар≥нетт≥ «ћан≥фест футуризму». —аме ћар≥нетт≥ став теоретиком ≥ вождем першоњ, м≥ланськоњ, групи футурист≥в. ћан≥фест був звернений до молодих ≥тал≥йських д≥¤ч≥в мистецтва.(«Ќайдивн≥ш≥ серед нас – тридц¤тир≥чн≥, за 10 рок≥в ми повинн≥ виконати свою задачу, поки не прийде нове покол≥нн¤ ≥ не викине нас на см≥тник»). ¬ ман≥фест≥ в≥др≥кались вс≥ духовно-культурн≥ ц≥нност≥ минулого. („ерез к≥лька рок≥в рос≥йський поет-футурист ¬. ћа¤ковський сформулював це коротко та виразно: « я над всем, что сделано, ставлю „ nihil"».).
Ќевипадково футуризм виник в ≤тал≥њ, крањн≥-музењ. «” нас немаЇ житт¤, а Ї т≥льки спогади про б≥льш славетне минуле… ћи живимо в причудовому саркофаз≥, в ¤кому плотно прикручена кришка, щоб не просочилос¤ св≥же пов≥тр¤», - скарживс¤ ћар≥нетт≥. ¬ести своњх сп≥вв≥тчизник≥в на ќл≥мп сучасноњ Ївропейськоњ культури – ось те, що безсумн≥вно сто¤ло за епатажно-крикливим тоном ман≥феста. √рупа молодих художник≥в з ћ≥лана, а згодом ≥ з ≥нших м≥ст негаючи часу в≥дкликнулись на призив ћар≥нетт≥ – ≥ своЇю творч≥стю, та власними ман≥фестами. 11 лютого 1910 з’¤вивс¤ ћан≥фест художник≥в-футурист≥в, а 11 кв≥тн¤ того ж року – “ехн≥чний ман≥фест футуристичного живопису, п≥дписаний ”.Ѕоччон≥, ƒж.Ѕалла, . арра, Ћ.–уссоло, ƒж.—еверен≥ – найб≥льш крупними художниками-футуристами.
«астар≥лими були оголошен≥ жал≥сть, повага до людськоњ особистост≥, романтичне коханн¤. Ќатхненн≥ новими дос¤гненн¤ми техн≥ки, футуристи прагнули видалити « ракову пухлину» староњ культури ножем техн≥цизму та останн≥х дос¤гнень науки. √оночне авто, «що несетьс¤ ¤к шрапнель», вважавс¤ б≥льш гарним н≥ж Ќ≥ка —амо фрак≥йська. ‘утуристи стверджували, що нова техн≥ка зм≥нюЇ людську псих≥ку, а це вимагаЇ зм≥н ус≥х зображально-виражальних засоб≥в мистецтва. ¬ сучасному св≥т≥ њх особливо заворожували швидк≥сть, моб≥льн≥сть, динам≥ка, енергетика. —воњ твори вони присв¤чували автомоб≥лю, пот¤гу, електриц≥.
Ќа св≥тогл¤д футурист≥в великий вплив спричинили ≥дењ Ќ≥цше з його культом «надлюдини»; ф≥лософ≥¤ Ѕергсона, що стверджувала про розум ¤кий здатен ос¤гати все неживе; бунтарськ≥ лозунги анарх≥ст≥в. √≥мн сил≥ та героњзму – майже у вс≥х творах ≥тал≥йських футурист≥в. Ћюдина майбутнього, в њх розум≥нн≥, - це «механ≥чна людина з частинами що можуть зам≥нюватис¤», всемогутн¤, але бездушна, цин≥чна, ≥ жорстока.
¬ живопис≥ та скульптур≥ ≥тал≥йський футуризм став передтеч≥Їю багатьох майбутн≥х художн≥х в≥дкритт≥в та теч≥й. “ак, Ѕаччон≥, використавши в одн≥й скульптур≥ найр≥зноман≥тн≥ш≥ матер≥али (скло, дерево, картон, зал≥зо, шк≥ру, од¤г, к≥нське волосс¤, дзеркала) став представником поп-арта. ѕрагнучи у своњх футуристичних скульптурах-конструкц≥¤х до об’Їднанн¤ пластичноњ форми, кольору, руху та звуку, Ѕалла приголомшив ≥ к≥нетизм, ≥ п≥зн≥ш≥ синтетичн≥ види мистецтва.
≤тал≥йськ≥ футуристи ввели (або, в будь-¤кому випадку, спробували ввести) у своњ полотна ≥ скульптури звук. «Ќаш≥ холости, - писав . арра, - будут виражати пластичн≥ екв≥валенти звук≥в, шум≥в ≥ аромат≥в у театр≥, в музиц≥, у зал≥ к≥но, в публ≥чному дом≥, на зал≥зничному вокзал≥, в порту, гараж≥, кл≥н≥ц≥, майстерн≥ ≥ т.д. ƒл¤ цього художник повинен бути вихорем сенсац≥й, живописною силою та енерг≥Їю, а не холодним лог≥чним ≥нтелектом».
ƒл¤ ≥тал≥йських футурист≥в (так же, ¤к в насл≥док ≥ рос≥йських) був дуже важливий безпосередн≥й контакт з публ≥кою. ’удожники були присутн≥ на своњх виставках, шокуючи зовн≥шн≥м вигл¤дом публ≥ку.
